Шенгенські візи знову зростають, але Європа ще не повернулася до допандемічного туристичного попиту

Єврокомісія опублікувала нову статистику короткострокових шенгенських віз: у 2025 році консульства країн Шенгенської зони отримали майже 12 мільйонів заявок, що більше, ніж роком раніше, але все ще суттєво менше за рівень 2019 року. Для туристів це означає, що попит на поїздки до Європи відновлюється нерівномірно, а візове планування на літо 2026 року залишається важливою частиною подорожі.

Найсвіжіші дані Європейської комісії показують обережне, але помітне відновлення інтересу до поїздок у Шенгенську зону серед мандрівників, яким потрібна короткострокова віза. За підсумками 2025 року консульства держав ЄС та країн, асоційованих із Шенгеном, отримали майже 12 мільйонів заявок. Це на 1,8% більше, ніж у 2024 році, коли було подано 11,7 мільйона заяв, і на 15,5% більше, ніж у 2023 році, коли показник становив 10,3 мільйона.

Однак головний висновок не лише в тому, що заявок стало більше. Важливо, що ринок ще не повернувся до масштабу, який був звичним до пандемії. У 2019 році країни Шенгену отримали близько 17 мільйонів заявок на короткострокові візи. Тобто навіть після кількох років відновлення нинішній обсяг усе ще приблизно на третину нижчий за допандемічний рівень. Для туристичної галузі це сигнал, що міжнародний попит на Європу росте, але не однаково швидко в усіх країнах і не без адміністративних бар'єрів.

Що саме показала нова статистика

У 2025 році країни Шенгенської зони видали понад 10 мільйонів короткострокових віз. Це на 3% більше, ніж у 2024 році, коли було видано 9,7 мільйона віз, але все ще менше за 15 мільйонів віз, виданих у 2019 році. Загальний рівень відмов залишився стабільним і становив 14,8%, тобто майже кожна сьома заявка у середньому не завершувалася видачею візи.

Серед країн, громадяни яких найчастіше подавалися на шенгенські візи, лідерами залишилися Китай, Туреччина, Індія, Росія та Марокко. Китайські заявники подали близько 1,8 мільйона заявок, громадяни Туреччини - приблизно 1,25 мільйона, Індії - 1,15 мільйона. Далі йдуть Росія з 679 тисячами заявок і Марокко з 620 тисячами. Саме ці ринки значною мірою формують візовий тиск на консульства та впливають на те, як швидко туристи можуть забронювати поїздку до Європи.

Окремо варто звернути увагу на багаторазові візи. У 2025 році 51,2% виданих короткострокових шенгенських віз дозволяли багаторазовий в'їзд. Це приблизно 5,1 мільйона документів. Частка таких віз трохи знизилася порівняно з 2024 роком, коли вона становила 52,2%. Для туристичного ринку це важлива деталь: багаторазова віза робить повторні поїздки простішими, підтримує міські вікенди, ділові подорожі, транзитні маршрути та комбіновані тури кількома країнами.

Чому це важливо для туристів

Шенгенська зона залишається одним із головних туристичних магнітів світу. У звіті State of Schengen 2026 Єврокомісія зазначає, що у 2025 році регіон прийняв понад 790 мільйонів мандрівників. Це не лише туристи з візами, а й громадяни країн із безвізовим доступом, резиденти, бізнес-мандрівники та інші категорії відвідувачів. Але саме візові показники добре показують, наскільки швидко відновлюються далекомагістральні та регіональні поїздки з ринків, де туристи не можуть просто купити квиток і вирушити до Європи без попереднього дозволу.

Для звичайного мандрівника нова статистика має практичний сенс. Якщо попит на візи зростає, консульства та візові центри у популярних країнах подання можуть швидше заповнювати доступні слоти. Це особливо відчутно перед літнім сезоном, різдвяними канікулами, великими спортивними й культурними подіями, а також у країнах, де попит традиційно перевищує пропозицію доступних дат для подання документів. Навіть якщо правила не змінилися, фактична доступність запису може стати вузьким місцем для всієї поїздки.

Для туристів із країн, де рівень відмов високий або швидко змінюється, важливо закладати більше часу на підготовку документів і не купувати незворотні послуги без урахування візового ризику. Єврокомісія повідомила, що загальний рівень відмов залишився на рівні 14,8%, але ситуація за окремими країнами помітно різниться. Наприклад, частка відмов знизилася для заявників із Росії, Алжиру та Ефіопії, але зросла для Кабо-Верде, Демократичної Республіки Конго, Сенегалу та Бурунді. Це не означає автоматичної відмови для конкретного туриста, але показує, що статистичний ризик залежить від країни подання, профілю заявника та якості документів.

Як візова статистика впливає на авіаперельоти

Короткострокова шенгенська віза прямо пов'язана з авіаційним попитом. Коли кількість заявок зростає, більше мандрівників планують поїздки до великих європейських хабів, а авіакомпанії отримують підстави активніше продавати місця на маршрутах до Парижа, Франкфурта, Амстердама, Рима, Мадрида та інших пунктів. Для тих, хто вже планує маршрут, корисно перевіряти не лише візові терміни, а й розклад, стикування та статус рейсів у ключових аеропортах.

Наприклад, мандрівники, які летять через Францію, можуть орієнтуватися на аеропорт Париж - Шарль-де-Голль (CDG), а для поїздок через Німеччину - на аеропорт Франкфурт (FRA). Для напрямків Італії, Іспанії та Нідерландів доречними точками входу залишаються Рим-Ф'юмічіно (FCO), Мадрид-Барахас (MAD) і Амстердам Схіпгол (AMS). Якщо поїздка прив'язана до конкретної дати після отримання візи, варто додатково перевіряти онлайн-табло великих хабів, зокрема табло CDG або табло FRA, щоб вчасно реагувати на зміну рейсу.

Для авіакомпаній і туроператорів ця статистика також має значення. Зростання заявок означає, що ринки Китаю, Туреччини, Індії, Марокко та інших країн знову активніше планують Європу. Але оскільки обсяг заявок досі нижчий за 2019 рік, галузь не може вважати відновлення завершеним. Частина потенційного попиту все ще стримується вартістю подорожей, геополітичними факторами, доступністю авіасполучення, курсами валют, візовими слотами та невизначеністю щодо нових цифрових прикордонних процедур.

Нові цифрові кордони додають ще один рівень планування

Візова статистика з'явилася на тлі ширшої перебудови правил перетину зовнішніх кордонів Шенгенської зони. З 10 квітня 2026 року система Entry/Exit System, або EES, повністю розгорнута на зовнішніх кордонах Шенгену. Вона замінює традиційне проставлення штампів у паспорті цифровою реєстрацією в'їздів, виїздів і відмов у в'їзді для громадян третіх країн, які подорожують на короткий строк.

Для власників шенгенських віз це означає, що сама віза не скасовує прикордонну перевірку. Під час першого в'їзду після запуску EES у мандрівника можуть зареєструвати паспортні дані, біометричні ідентифікатори, дату й місце перетину кордону. Надалі система має зробити контроль більш передбачуваним, але в періоди пікового навантаження перша реєстрація може потребувати додаткового часу. Саме тому туристам варто уважніше ставитися до стикувань, особливо якщо маршрут проходить через великий хаб із подальшим рейсом або наземним переїздом.

Інша система, ETIAS, стосуватиметься не заявників на візу, а громадян країн із безвізовим доступом до Шенгенської зони та Кіпру. За поясненням Єврокомісії, ETIAS має стартувати в останньому кварталі 2026 року, а точну дату оголосять окремо. Це важливе розмежування: туристи, яким потрібна шенгенська віза, не подаватимуться на ETIAS для тієї ж короткострокової поїздки, але проходитимуть процедури EES на кордоні.

Що змінюється для планування подорожі у 2026 році

Нова статистика не вводить нових правил сама по собі, але вона допомагає зрозуміти реальну ситуацію перед літнім сезоном. Європа залишається дуже затребуваним напрямком, однак візова система працює в умовах високого навантаження, а прикордонна інфраструктура переходить на цифрові процедури. Тому туристам варто планувати поїздку як послідовність залежних кроків: спочатку перевірити візові вимоги, потім знайти доступне вікно для подання документів, після цього бронювати маршрут із реалістичними пересадками та лише потім фіксувати другорядні послуги.

Особливо уважними мають бути мандрівники, які планують кілька країн за одну поїздку. Шенгенська віза дає можливість пересуватися зоною без внутрішнього прикордонного контролю, але заяву потрібно подавати до країни основного перебування або першого в'їзду, якщо основну країну визначити неможливо. Помилки в маршруті, непереконливі бронювання, нечітка мета поїздки або слабкі фінансові підтвердження можуть збільшити ризик відмови. З огляду на те, що середній рівень відмов не знижується, якість підготовки документів залишається критичною.

Туроператорам, авіакомпаніям і готелям варто читати ці дані як сигнал про поступове, але нерівномірне повернення попиту. Якщо китайський, турецький та індійський ринки залишаються найбільшими джерелами заявок, саме вони можуть давати помітну частину приросту для європейських міст, авіахабів і сезонних напрямків. Водночас менша, ніж у 2019 році, кількість заявок означає, що конкуренція за далекі ринки ще не завершена, а простота візового процесу може впливати на вибір туриста не менше, ніж ціна квитка чи популярність міста.

Висновок

Публікація Єврокомісії від 28 травня 2026 року показує, що Шенгенська зона входить у літо з відновлюваним, але ще не повністю відбудованим візовим попитом. Майже 12 мільйонів заявок і понад 10 мільйонів виданих віз свідчать про повернення інтересу до Європи, але відставання від 2019 року, стабільний рівень відмов і запуск цифрових прикордонних систем роблять планування більш вимогливим.

Для туристів головна порада проста: не сприймати візу, переліт і перетин кордону як формальність, яку можна відкласти на останній момент. Європейські напрямки знову активно бронюються, але найкраще проходять сезон ті мандрівники, які завчасно перевіряють правила, готують повний пакет документів, залишають запас часу для EES-процедур і будують маршрут із реалістичними стикуваннями. Для ринку туризму це також важливий індикатор: Європа залишається найсильнішим глобальним напрямком, проте повне відновлення залежить не лише від бажання людей подорожувати, а й від того, наскільки передбачуваним буде шлях від заявки на візу до фактичного в'їзду.